Директор прочел модную бизнес-книгу, уволил старых «лоботрясов», не нанимает новых, платит чуть больше минималки… Гордится своей управленческой гениальностью и наслаждается эффективностью.
А для налоговиков – ситуация, как красная тряпка.
Чего хотят налоговики?
Предприятие платит минималку или чуть больше, а средняя зарплата по региону (отрасли) выше.
Эту незатейливую картину налоговики дорисовали следующими яркими выводами:
1) часть зарплаты выплачивают в конвертах;
2) уклоняются от уплаты налогов.
2) уклоняются от уплаты налогов.
Приглашают работодателей «на поговорить» или рассылают письма счастья.
Канва разговора без неожиданностей.
— Говорите, нет конвертов? Ну кто же Вам поверит. Посмотрите данные статистики. Средняя зарплата в два-три раза выше, чем у вас. Значит, «средняя» минус «ваша» = сумма в конвертах.
Для придания беседе остроты могут намекнуть, что был анонимный звонок с жалобой на выплату зарплаты в конверте!
Дело заканчивается двумя настоятельными просьбами:
1) официально трудоустроить нетрудоустроенных. Налоговики уверены, что такие есть, ведь вас как-то маловато;
2) повысить зарплату до средней по региону/отрасли.
2) повысить зарплату до средней по региону/отрасли.
О результатах проделанной работы рекомендуют отчитаться. Иначе «настучат» в Гоструда.
Посыл налоговой понятен: напугать работодателя.
Стоит ли пугаться?
Начнем с самого начала — к вам обратились налоговики. Что дальше?
Если к вам обратились устно, вы вправе их игнорировать — причем независимо от того, что они запрашивают. Идти навстречу налоговикам или нет — вопрос ваших с ними взаимоотношений.
Второй из применяемых ГНС вариантов — скан письма направляется по электронной почте. Причем письмо не индивидуальное, а всем-всем-всем работодателям («руководителям, предприятий, организаций, физическим лицам – предпринимателям).
Рекомендация — аналогична. Основание — ненадлежащие оформление (письмо не вам, нет ЭЦП).
С обращением разобрались, но душа не на месте: а вдруг нарушаю?!
Например, средняя зарплата в торговле по Киеву – 15,2 тыс. грн. (по данным сайта ГУ статистики в г. Киеве). Так что повышать до этого уровня?
Спокойствие, только спокойствие!
Если:
1) оклады не ниже прожитминимума;
2) есть «разброска» по должностям от сложности работы и квалификации работника (например, у водителя оклад 3000 грн, у бухгалера 3200 грн, у директора 3500 грн);
3) с учетом доплаты до минзарплаты все работники получают зарплату, даже равную минималке (4723 грн),
2) есть «разброска» по должностям от сложности работы и квалификации работника (например, у водителя оклад 3000 грн, у бухгалера 3200 грн, у директора 3500 грн);
3) с учетом доплаты до минзарплаты все работники получают зарплату, даже равную минималке (4723 грн),
то вы ничего не нарушили!
По крайней мере, до того момента, пока налоговики (или трудовики) не найдут что-то конкретное.
Обязанности повышать зарплату до некой средней у вас нет.
Если все-таки хотите ответить письменно — приведем «рыбу» письма-ответа.
«На ваше (усне/письмове звернення) (підприємство, код ЄДРПОУ) повідомляємо таке.
Щодо кількості працівників. Частиною 3 ст. 64 Господарського кодексу України встановлено право підприємства самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис.
Наразі чисельність штатних одиниць, установлена в штатному розписі, є достатньою для ведення господарської діяльності підприємства.
Щодо розмірів заробітної плати працівників. Стаття 97 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) зазначає: форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами самостійно. При цьому повинні дотримуватися норми і гарантії, передбачені законодавством.
Згідно зі ст. 96 КЗпП і ст. 6 Закону України «Про оплату праці» (далі — Закон про працю) мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка в місячному розмірі) не може бути меншим за прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2020 році — 2102,00 грн).
Посадові оклади працівників підприємства перевищують мінімальний посадовий оклад, установлений трудовим законодавством. Тобто підприємством дотримані вимоги ст. 96 КЗпП і ст. 6 Закону про працю.
Розміри посадових окладів установлені у штатному розписі залежно від кваліфікації працівників, рівня знань, відповідальності та складності виконуваних робіт. Таким чином, підприємством виконані вимоги щодо диференціації розмірів заробітної плати, встановлені у ст. 97 КЗпП.
Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати прописані в ст. 31 Закону про працю. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.
Таким чином, законодавець допускає, що при виконанні місячної (годинної) норми праці розмір заробітної плати працівника може бути нижчим за законодавчо встановлений розмір мінімальної зарплати. Проте в цьому випадку роботодавець зобов’язаний провести доплату до рівня мінзарплати.
Підприємство дотримується зазначених вимог ст. 31 Закону про працю та не порушує законодавство про оплату праці.
Щодо збільшення розмірів окладів. Підприємство регулярно підвищує оклади працівникам. Наступне підвищення планується ________________». |
Ясно, что маленькие зарплаты — это красная тряпка не только для налоговиков, но и для инспекторов труда. Сегодня эта спайка работает очень слаженно. А значит, держать оборону предприятию придется с двух сторон.
